Культура

Боснія та Герцеговина, незважаючи на свою невелику площу, має багату культуру, що мала вплив і на інші Балканські країни, а деколи на весь світ. Вона проявлялася у різних галузях: музиці, літературі, кінематографії, художньому мистецтві тощо. БіГ єдина країна у своєму регіоні, яка дала більше одного кандидата Нобелівської премії: В. Прелог (хімія), І. Андрич (література). У Сараєво, відбувалася 14 Зимова олімпіада.

Боснія та Герцеговина — це країна з глибокою та багатою культурною спадщиною. Тут є міста, архітектура яких є пам’ятником минулих літ: Яйце, Кралєва Сутєска, Бобова, Врандук, Почитель, Прусац, Мостар, Сараєво, Тешань, Маглай, Градачац, Столац та ін.

Антична віла, що знаходиться на Могорєлу біля Чаплиня, пізньоантична базиліка у місті Бреза, комплекс римських будов у місті Путовичі біля Зениці та на Іміджі біля Сараєва — це археологічні пам’ятки першого ступеню. Історики культури зареєстрували близько 3 000 об’єктів, де за стандартами ЮНЕСКО треба провести реставраційні роботи.

Якби ми шукали автентичний символ цієї країни, то це був би, ймовірно, надгробний камінь — артефакт самостійної боснійської культури. У першу чергу, вони позначають місця захоронення, а вже потім можна на них побачити рельєфні малюнки та короткі написи, які зберігають символи минулого життя. У Радимилі біля Стоца такі камені створюють єдиний, свого роду, некрополь у світі.

Боснійськогерцеговинська література відома багатьма літературними творами та письменниками. Найвідоміший — це Іво Андрич, який вмістив «цілу історію одного народу у літературу». Найкращий його твір — роман «Міст на Дрині». Варто назвати й інших відомих письменників: Меша Селимович (романи «Дервіш та смерть», «Фортеця»), Іван Франьо Юкич, Ісак Самоковлія, Петар Кочич, Хамза Хумо, Светозар Чорович, Хасан Кікіч, Бранко Чопич, Неджад Ібрисович, Ібрагім Каян, Міленко Єргович, Олександр Демон та інші.

Серед поетів славляться: Алекса Шантич, Муса Чазим Чатич, Антун Бранко Шимич, Йован Дучич, Мехмедалія Мак Діздар, Скендер Куленович, Абдулах Сідран, Ізет Сарайлич. Під час турецького поневолення багато письменників із БіГ були відомі у східному світі, а в самій країні розвивалася література Алхаміядо.

Драматургія у Боснії та Герцеговині немає довгу традицію. До найвідоміших драматургів відносяться Ахмед Мурадбегович, Велимир Стоянович, Абдулах Сідран, Сафет Плакало, Неджад Ібрисович, Алмир Імширевич, Алмир Башович та ін.

Музика БіГ має довгу та славну історію Народна та фольклорна музика переповнена різними етнічними балканськими та східними мотивами, що робить її неповторною. Серед музикантів, які працюють у цьому напрямку, варто назвати: Халіда Бешлича, Халіда Муслімовича, Харіса Джиновича, Ханку Палдум, Шумсу Сулякович, Лепу Брену, Феріда Авдича та ін.

У бувшій Югославії БіГ виокремлювалася цілим рядом відомих поп- та рок-музикантів. Серед найпопулярніших груп варто назвати: «Bijelo dugme», «Indexi», «Ambasadori», «Teška industrija», «Vatreni Poljubac», «COD», «Plavi orkestar», «Crvena jabuka», «Zabranjeno Pušenje», «Merlin», «Hari Mata Hari», «Kamen na Kamen»; а когорту популярних співаків складають: Кeмaл Moнтенo, Здравкo Чoлич, Даворин Попович, Сеід Гемін Вайта, Неда Украден, Ядрана Стоякович, Махир Палош, Ясна Госпич, Алма Чарджич, Фуад Бацкович Деен, Мія Мартина, Селма Байрамі, Ігор Вукоєвич, Борис Режак, Ал Діно, Тінка Мілінович та інші. Боснійськогерцеговинське коріння мають і Драган Стойнич, Ібріца Юсіч, Крунослав Слабінац, Бісера Велетанлич, Сенка Велетанлич, Іво Фабіян, Борис Новкович, Іван Микулич, Романа, «Фемінем», Ружіца Чавич.

БіГ одна з перших країн у регіоні, де з’явилася альтернативна та урбанізована культура, і яка може похвалитися креативними та молодими виконавцями. Тут варто згадати хіп-хопера Едіна Осміна, більш відомого як Едо Маяк. Його слава розповсюдилася далеко за межами Балкан.

На «Євробаченні-2008» БіГ посіла десяте місце. Найкращим її результатом у цьому конкурсі було третє місце у 2006 р. в Афінах. У 2009 р. країну представляла група «Regina» з композицією «Чиста вода».

Заслуговує на увагу і боснійськогерцеговинська кінематографія. Перших два десятиліття після Другої світової війни зняті фільми були присвячені темі НВБ та партизанщині («Козара», «Сутєска», «Битва на Неретві», «Вальтер обороняє Сараєво»), а найкращого розвитку кінематографія досягла тільки у 1970—1980-х роках, коли була і створена своя студія.

Найвідомішими особистостями сучасної кінематографії стали: Мирза Ідризович, Данис Танович, Ясмина Жбанич, Срджан Вулетич, П’єр Жаліца.