У Боснії та Герцеговині існує надзвичайно багато історичних пам’яток, які привертають увагу багатьох туристів та викликають гордість у місцевих жителів.
Вони відзначаються тим, що поєднують у собі кілька культурно-історичних традицій. Існує спеціальна Комісія, яка займається збереженням національних історичних пам’яток. З їх докладним списком можна ознайомитися на сайті.
Сараєвська Башчаршія
Слово «башчаршія» для деяких відвідувачів може бути досить складним для вимови, проте саме місце є найвиразнішим та найхарактернішим представником торгових центрів у країні. Башчаршія — це торгова площа, на якій ще у XV ст. зупинялися торгові каравани з Азії, Дубровника та західних країн обмінюватися товаром.
Старий міст у Мостарі
Старий міст був побудований ще за часів Османського царства. Він є зразком османської творчості та далматинського будівництва у західній частині Балкан. Ця прекрасна споруда не тільки об’єднує східну та західну сторони смарагдової Неретви, а й символізує поєднання східної та західної цивілізацій.
Меджугор’є
На початку 1980-х років кільком підліткам у цьому місці явилася Діва Марія. З того часу це місце стало одним з найбільших у світі, куди католики ходять на прощу.
Ісламський монастир (Благай)
Цей ісламський монастир збудований у XVI ст. і символізує гармонійне існування людини та природи. Він з’явився на місці найбільшого підземного джерела у Герцеговині, яке тече з печери глибиною понад 200 м.
Водоспади Кравіце
Річка Требіжат створила дивовижний зелений пояс посередині краського краю, що розташований у західній частині Герцеговини. Це дивовижне плесо води займає площу понад 100 м, а водоспади падають з висоти більше ніж 26 м.
Травник
Mісто зараз відоме у світі, перед усім, письменником лауреатом Нобелівської премії, Івом Андричем, який у ньому народився. Воно має й іншу назву — Європейський Стамбул. Тут знаходиться дуже багато історичних пам’яток, між якими варто виділити Стару мечеть та фортецю, що прикрашають горизонт своєї оригінальною боснійською архітектурою.
Монастир Тврдош
Тврдош — це православний монастир, який був збудований у XIV ст. Він знаходиться недалеко від Требіня та Дубровника. У ньому знаходяться найстаріші та найцінніші фрески й ікони, деякі з них датуються V і VI ст.
Кралєва Сутєска
Це старе місто проголошено останньою резиденцією середньовічного боснійського короля. Середньовічна фортеця, католицький монастир, одна з найдревніших мечетей у країні створюють єдиний історичний комплекс.
Яйце
Місто Яйце було останнім оборонним пунктом до того, як БіГ завоювали турки у 1528 р. Воно відоме також по великому водоспаді, який прикрашає його центр. У місті можна побачити історичні пам’ятки з різних культурних епох — від іллірійців та римлян до споруд
Зворницька фортеця
Зворницька фортеця — це стара споруда, яка розташована на горі над Зворником. Припускається, що її почали будувати боснійські феодали та угорці, а добудовували та прикрашали австрійці. Своєю красою та історичною цінністю ця фортеця може зрівнятися з Петроварадинською (Нови Сад, Сербія) та Калемегдановою (Белград, Сербія).
Андрешевий будинок
Андрешевий будинок був споруджений у 1913 р. за проектом австро-угорського техніка, Скибора Андрія. Цей об’єкт розташований на кам’янистому схилі, тому зі сходу глибина підмурку сягає шести метрів. Додаткові земельні насипи дозволили зробити вхід до споруди на кожному поверсі. Особливою цінністю Андришевого будинку є його надзвичайні оглядові майданчики, з яких відкривається вид на все місто (Зворник).
Храм Покрова Пресвятої Богородиці
Храм Покрова Пресвятої Богородиці, який розташований у центрі Лакташа, — одна з найбільших православних церков у Республіці Сербській. Він збудований у візантійському стилі, має три куполи та 40-метрову дзвіницю. Саме тут знаходиться найбільший іконостас серед православних сербських храмів.
Баня Лакташі
Баня Лакташі — одна з найстаріших у БіГ. Лікувальні властивості її води були відомі ще у роки римлян, а згодом у Австро-Угорщині, про що свідчать і записи, її назвали «святою». Сучасний розвиток бані датується 1930 р.
Кушлат
У гирлі річки Ядри у Дрінячі розташований культурно-історичний пам’ятник — середньовічне місто Кушлат, яке датується XIII ст.
Баня Слатіна
Баня Слатіна знаходиться в однойменному реабілітаційному центрі на висоті 216 м над рівнем моря. Її термальна вода свідчить про те, що ця територія була заселена дуже давно. Крім того, цей факт підтверджують археологічні знахідки. Перше дослідження властивостей термальної води Слатіни зробив проф. Людвіг у 1888 р. Також тут знаходиться і джерело питної води, яке було відоме за римських часів «Кіселяк».
Дерев’яна церква, Мало Влашко
Дерев’яна церква у Малому Влашку споруджена на честь народження Пресвятої Богородиці. Це найвизначніший культурно-історичний пам’ятник на території общини Лакташі. Немає точних податків про те, коли вона була споруджена, але припускається у 1750 р. Ймовірно, що церква і старіша. Існує думка, що вона була збудована протягом турецько-австрійсько-угорської війни 1737—1739 рр., але була зруйнована, а відбудували її значно пізніше — у 60-х роках XVIII ст.
Українська церква
Українська церква була споруджена у 1936 р. у с. Деветина серед чудового дубового гаю. У її дворі є 9 монолітних кам’яних стін невідомого походження, про які кажуть, що вони мають надзвичайні властивості. За легендою, назва с. Деветина походить саме від них.
Старий залізничний міст «Короля Олександра І Караджорджевича»
Старий залізничний міст у Зворнику споруджений коштами Міністерства будівництва Королівства Югославії, військової репарації та спонсорської допомоги Його величності короля Олександра І Караджорджевича у 1929 р. Очолювали будівництво інженери Мічич та Жилов (Росія). Святкове відкриття мосту та його освячення відбулися у січні 1930 р., де були присутніми і сам Олександр І Караджорджевич. На початку Другої світової війни міст був зруйнований, а відбудували його у червні 1946 р. Тоді і змінилася його назва — Міст народного героя НВБ, Філіпа Клаїча Фічи.
Довжина мосту — 150 м, ширина — 7,2 м. Він має не тільки історичну, але й архітектурну та естетичну цінності. У 2009 р. йому повернули стару назву — Короля Олександра І Караджрджевича. Зараз він використовується тільки як пішохідна зона.